Відкритий банкінг: міфи та спростування

Відкритий банкінг (open banking) — одна з головних фінансових інновацій, яка незабаром почне діяти в Україні. Проте навколо нього існує чимало міфів і непорозумінь, що викликають у клієнтів страх та недовіру. У цій статті ми розберемо найпоширеніші з них та пояснимо, як усе працюватиме насправді.

Міф 1. Відкритий банкінг — це система фінансового моніторингу з боку державних контролюючих органів.

Користувачі побоюються, що ця система буде використовуватися як інструмент державного контролю за їхніми фінансами.

Спростування. Банки надаватимуть інформацію про стан рахунків клієнтів лише за їхньою згодою та тільки тим стороннім надавачам послуг (TPP\Third Party Provider), яких клієнт сам обере. Банківська інформація залишатиметься у межах фінансових установ. Жодна інформація не передаватиметься державним органам. Щоб надати доступ до своїх даних банку чи обраному TPP, клієнт кожного разу повинен підтверджувати згоду. Це здійснюватиметься через посилену (двофакторну) автентифікацію (2FA). Суть методу полягає у використанні двох різних способів (факторів) ідентифікації особи. Перший фактор — введення пароля чи PIN-коду, другий — код підтвердження, отриманий у спеціальному застосунку на мобільному пристрої чи комп’ютері. Отже, лише клієнт вирішує, кому і на який термін надавати доступ до своєї інформації та можливість нею оперувати.

Міф 2. Безпека інформації буде втрачена через витік даних, шахрайство та зловживання з боку працівників банків і TPP.

Спростування. Технологія буде безпечною завдяки кільком чинникам:

• по-перше, передача даних відбуватиметься лише за згодою користувача з використанням 2FA;

• по-друге, застосовуватимуться спеціалізовані програмні інтерфейси (API) з високим рівнем шифрування;

• по-третє, доступ до інформації отримають лише ліцензовані установи, які відповідатимуть стандартам безпеки.

Отже, система відкритого банкінгу забезпечуватиме надійний захист інформації для всіх учасників.

Міф 3. Користувачі остерігаються передавати доступ до своєї фінансової інформації стороннім надавачам послуг (TPP), адже незрозуміло, що це за установи та чи можна їм довіряти.

Спростування. Перш ніж розпочати роботу в системі відкритого банкінгу, усі TPP будуть зобов’язані пройти ретельну перевірку та отримати сертифікацію в НБУ. Лише після вивчення документації та її перевірки НБУ прийматиме рішення щодо надання ліцензії на діяльність.Планується, що буде два види ліцензій: для роботи з інформаційними послугами (AIS) та для роботи з ініціюванням платежів (PIS).За даними експертів, перші ліцензії отримають банки та відомі платіжні установи вже на початку 2026 року. Нові учасники ринку, ймовірно, почнуть отримувати ліцензії з середини 2026 року.Таким чином, усі TPP, які працюватимуть на ринку, будуть ретельно перевірені та допущені НБУ.

Міф 4. Впровадження системи відкритого банкінгу буде дуже технологічно складним процесом, який вимагатиме вузькопрофільних технічних навичок.

Спростування. Для кінцевого користувача застосунки, з якими він працюватиме, будуть не складніші, ніж ті, що вже існують. Ба більше, сторонні розробники прагнутимуть створювати якісніші та зрозуміліші фінансові продукти, адже конкуруватимуть між собою за клієнтів.Конкуренція між TPP та розширення ринку сприятимуть появі інноваційних і клієнтоорієнтованих сервісів.

Міф 5. TPP можуть використовувати систему відкритого банкінгу для нав’язування дорожчих продуктів чи нечесного сегментування.

Спростування. Так, кожна компанія просуватиме власні продукти, однак розширення ринку й поява нових гравців забезпечать більший вибір фінансових послуг. Це дасть клієнту змогу самостійно вирішувати, із якими TPP співпрацювати, та за потреби відмовлятися від їхніх послуг у будь-який момент.

Міф 6. Система відкритого банкінгу буде складною та недоступною для певних категорій користувачів.

Спростування. Національний банк України, банківські установи та сторонні надавачі послуг уже активно проводять інформаційно-роз’яснювальну роботу зі своїми клієнтами. З’являється дедалі більше статей, дописів і інтерв’ю, які висвітлюють тему впровадження відкритого банкінгу в Україні. Окрім цього, система впроваджуватиметься поступово та поетапно, що дозволить усім учасникам легко розібратися в її роботі. Тож потрібно лише бажання та трохи наполегливості, аби зрозуміти, що таке відкритий банкінг і які його переваги. У попередніх дописах блогу ми вже розглядали принципи його роботи, історію, переваги та успішні приклади.

Цією статтею ми прагнули розвіяти ваші страхи та побоювання щодо відкритого банкінгу. Сподіваємося, що нам це вдалося.

Пауло Коельйо у своєму романі «Книга воїна світла» писав, що страх варто використовувати не як гальмо, а як мотор. Тож не бійтеся — вивчайте, пробуйте, і у вас обов’язково вийде примножувати свої доходи разом із системою відкритого банкінгу.

А якщо вам вже сьогодні потрібне ефективне рішення для оплати за реквізитами - спробуйте сервіc IBAN oplata. Дізнайтесь більше за посиланням ibanoplata.com